Чомусь Тебе мені не вистачає.
Чомусь сумую я безмежно за Тобою.
І поступово розум свій втрачаю,
Бо вже не бачу ліпшу мрію свОю.
І біль, немов загострена сокира,
Стинає моє серце без жалю...
Не хочу мати я спустошену квартиру -
Тимпаче, що безмежно я Тебе люблю!!!