Увага
Achtung! Attention!
Внимание! Увага!..
Ось підійду близче тай подивлюсь
на це велике диво, чому то не згоряє
отой кущ що у вогні блискає?
Achtung! Attention! Внимание!
Увага! Увага! Не наближайся!
Скинь взуття з твоїх ніг...
Земля не будь яка! Слухай, не впирайся!
Я чую голосіння мого народу.
Отож кажу тобі: ти мусиш вивести його
до нового доходу... Ти скажеш їім що ти є
посол мій та маєш силу їх вести
від сходу до заходу -- нове дати
життя їм та нову свободу.
Від нині ти став провідник мого народу.
А народ уже багато років -- цілі віки
стогнав під гнітом ворогів ганебних.
Чекав... чекав... Тай дочукався долі
-- до волі нової прийшли нові часи!
Кінець усій недолі!..
Співає хай народ надворі:
батько, мати, дітвара та
людство все співає хай
новюю пісню серед поля.
Та вітер віє хай, аж тополю гне поволі.
А кущ горів. Тфй не згоряв
-- він був світильником до волі.
Немов той гетьман що держить булаву в лівій
а в правій, миготить шаблею слави.