1.
У полоні безкрайніх шалених думок,
У полоні бентежних надій,
Я назустріч долі роблю кожен крок,
Крок до моїх сміливих мрій.
Я не вмію читати життя по зірках,
В мене є тільки ця мить,
Не лишає надія серце моє,
Що від музики знову тремтить.
Приспів:
Поглянь же світу краса нас обійма,
Навіщо були слова? Навіщо слова?
Хай ранок змінює ніч, не вічна весна,
Але люблю я цей світ… Це моє життя…
2.
Не відгадуй думки, не руйнуй почуття,
Ти дізнаєшся у певний час,
І не буде з безодні тої вороття,
Доля сама веде завжди нас.
У полоні твоїх холодних очей,
У полоні таємних бажань,
Зрозуміла я сутність важливих речей,
Я відкрию тобі сенс цих знань.
Приспів.