Ой,у полі жито
Вітер колисає...
Як без долі жити
У світі - не знаю.
Доля моя, доля!
Де ж ти заблукала?
Я у житнім полі
Все тебе гукала.
Я тебе гукала,
Звала без укору,
Надію плекала,
Що знайдешся скоро.
Хіба я не гарна?
Хіба не ладненька?
Чи роситла марно
Мене рідна ненька?
Неню моя, ненько!
Де ж та доля ділась,
Що така гарненька
В дівках засиділась?
Чому чорноброва,
Чому білолиця,
Лагідна та добра
Сиджу у дівицях?
Віє, віє вітер,
Розвіває коси...
Чом мені у світі
Не таланить зовсім?
Вийду я у поле,
Упаду у жито -
Як мені без долі
Та й на світі жити?