Знову викрало тебе буття

Татьяна Сохач
Знову викрало тебе буття,
Вир подiй, робота, друзi, грошi.
Наче зупинилося життя
В сивинi останьої порошi.
У маленьких дзеркалах крижин
Залишилось сяйво причуд ночi.
Маревом кохання та весни
Серденько твоє зiгрiти хочу.
Мовчки в очi зазирну твої,
Все побачу, зрозумiю, втiшу.
У твої далекiї краї
Подарунком завiтаю в тишу.
Прикладу долоню до шоки,
Начеб то теплом тебе торкаюсь.
Почуттям нестриманим, стрiмким
У тобi любов ю розтiкаюсь.
Хай вона додасть тобi тепла,
Силою без межi обiйме.
Серед несподiванок життя
Я коханням збережу тебе.