Можливо я, душа моя
Я, не я
-- душа моя!
Шукаю все, як можу
і думаю що переможу
й колись знайду її і я!..
А кажу я.
І не душа моя --
а моя сутність усюди вся.
Що буду знати я сам себе
-- як душі потрібне є таке,
та місяцеве світло з неба
як сонце засіяє...
А ніч засне назавжди, тай
ніхто про неї не згадає.
Чи була вона, чи ні...
Чи місяць був ясен --
як хмара високо піднятий,
та плив по водниках неба.
А душа моя
-- це я!
А якщо так, то я не буду
гальмуватися. Швиденько
буду йти, і навіть побіжу,
до кінця мойого шляху...
Можливо там, щось я, і
знайду. Не знаю що!
Тоді скажу.
Тай розкажу
як я ішов, та як прийшов.
Чи розпізнав те що хотів
-- та чи душа моя, це я...
Або що я, це є душа моя.
Можливо там, щось я,
і не знайду. Не знаю що!
Тоді скажу.