Мелодія твого світу мені розкришила серце,
Пустила за теплим вітром все те, що коханням зветься.
Симфонія погляду твого жорстоко зламала крила,
Нехай, відболить, нічого, цю пісню тобі я простила.
Струну, що співала дзвінко, смичок перервав навіки,
Хай музика ллється стрімко, але це не кращі ліки.
Не зцілять акорди душу, цей спів її тільки крає,
Тебе відпустити мушу, собі погляд твій залишаю.
В очах віддзеркалені ноти, ця партія в стилі мінору,
Це тільки моя турбота, що сповнена слів докору.
По іншому жити не вмію, без тебе зостанеться тиша,
Я знаю,я все розумію - поїдеш, забудеш, лишиш.
Я буду тепер мовчати, за тінню не варто бігти,
Без тебе мені збирати розбитого серця крихти...