це тяжче ніж бути це важче ніж просто піти
стоять на заваді слова не промовлені вчасно
вони вже не дихають горло стискають пути
і я на камінні байдужості шкрябаю гасла
це тяжче ніж смерть бо і смерть то всього лише тлін
лише перехід до бажаного й кращого світу
повітря рушає з легень та згортається в дз – ВІН?
або імітує собою звучання трембі – ТИ...
і є тільки промінь що вмить по долівці тече
і є тільки подих на двох не один а єдиний
та безліч примарно-реальних відбитків ночей
що скабками в серці лишились наступної днини
бо зустріч із віч – НИМ дарунок від Бога і долі
це мій Пенуел хоч би я й не зламала стегна
дивлюся вперед тільки час захлинаючись болем
вертає назад та спиняється біля вікна
(14.12.09)