Нас з тобою бояться у пеклі,
гріх-контроль не пропустить у рай.
Це кохання висмоктує клепки
з голови… Оголосимо страйк!
Вічні духи, ми, в тінях кохатимусь
ліхтарів. Кожен ранок ми вуса
малюватимем сонцю пихатому,
астрономів так зводячи з глузду.
Майже янголом, ти – майже чортиком
шепотітимемо через вуха,
на плечах у якогось чиновника
з неба манну збиратимем в кухоль.
Пісні муз зміним модними треками.
У Харона же човен вкрадемо,
там і спатимем… Близько до пекла, ми
мертву Лету назвемо Едемом.