ЛЕСЯ ЛУЦИК.
Нам кожен рік приносить нові втрати,
І ми підходим ближче до межі...
Не хочу в новорічну ніч співати,
Бо ніби відчуваю болі всі,
Які судилося мені спізнати...
Я не чекаю доброго нічого,
Не мрію про прекрасні чудеса...
Я просто так стомилася від всього!!!
І хочу залишитися одна,
Щоби звернутися з молитвою до БОГА.
За всі гріхи не випрошу прощення,
Не стану чиста в одну мить.
Я нещасливою прийду в нове світання,
Й моя душа від розпачу щемить
За недозволене кохання...
.........................
=============================
Нам каждый год приносит вновь потери,
И мы всё ближе- ближе к рубежу.
В ночь новогоднюю закрою песням двери,
С предчувствием на небо я гляжу.
Какие боли нам даёт познанье,
И я не жду добра из "ничего".
Чудесных дум поблекли все мечтанья.
Я истомилась просто от всего.
И я хочу закрыться одиноко,
С молитвой, к Богу обративши взгляд .
В мгновенье чистой мне не стать до срока,
Не выпросить прощенья и наград.
Пойду несчастной в новые рассветы,
И душу мне раскаянием щемит.
Любви запретной посвящу сонеты,
Всё расскажу, что сердце говорит.