Прости...

Елена Аксиома
- Ти прости, що я був нещирий, ти прости, що тобі брехав…
- Я не можу тебе простити, бо ти серце моє ошукав.
Я не можу тебе простити, бо ти душу спотворив мою
Та не можу тебе забути, бо я досі тебе люблю…
- Ти прости, що тебе кохав я, та забудь, що тобі казав…
- Я не можу про це забути, бо ти радість мені дарував…
- Ти прости, що тебе зустрів я на життєвій дорозі своїй…
Я не хочу, щоб ти страждала, не брешу я тепер, повір…
- Я хочу вірити в щирість того, що ти кажеш мені,
Та боюсь, що обманюєш знову, як тоді, в найстрашнішому сні…
- Ти була у мене найкраща, в темнім небі чарівная зоря,
Та не будем з тобою ми разом, бо жорстока до нас була доля…
- То не доля до нас жорстока, то, як криця, серце твоє.
Як ти міг так мені брехати?…
- Ти прости, ти прости мене!…
- Не прощу я тебе ніколи, та й забути не зможу тебе.
Мої спогади житимуть вічно, пам’ять моя не умре…
- Покидаю тебе назавжди…Тяжкий камінь у серці моїм.
Та я вдячний тобі за те, що я був у житті твоїм…
- Намагаюся бути горда, та не можу тебе не кохати,
І не можу тебе забути, тож я змушена знов страждати.
Я не хочу здаватись слабкою, та я мушу тобі сказати:
Хоч не можу тебе простити, я на тебе буду чекати…
І якщо ти прийдеш до мене, я зможу тебе простити,
Я зможу забути зраду і біль у душі убити…
Та зараз ти йдеш від мене…Не муч мене більше… Йди…
- Я вдячний тобі назавжди… Прощавай…забудь і прости…



30.10.2003