Не можу їсти. Не можу спати,
Не можу сісти. Не можу встати.
А чи заплакати. Чи засміяться,
Чи все покинуть, а чи зостаться???
Зостаться легше, покинуть важче,
Полинуть в небо душа вже плаче.
Нехай не плаче. Чи хай ридає?
Усі все знають. А я не знаю.
Не знаю горя. Не знаю щастя.
Не знаю сміху – одне ненастя.
Пірну у воду, намочу крила,
Не хай не сохнуть, бо обгоріли.
Я хочу смерті і хочу жити.
У мене спрага – я хочу пити.
Я світ пророчу. Хай судять люди.
Я жити хочу. Й кохати буду…