Чому так сумно у твоїх очах?
Куди поділась серця твого милість?
Невже втомився жити, як манах,
Шукаючі ту мертву справедливість.
Ти не зважай, та вільним буть, як птах...
І не зображуй перед кимось винність,
А краще сам ступай на зради шлях,
І цим шляхом відроджуй справедливість.