Ти розумієш, я стала іншою.
Ні, як і раніше, я буду Наташкою,
Але тепер я, здебільшого,
Буду не тою, а трошки інакшою.
Ні, як і раніш, я всміхатимусь,
І дивитимусь, трошки жартуючи,
Або голосно так сміятимусь,
Або гніватись, подих тамуючи.
Ти не бійся, залишусь гарною,
І не буду міняти зачіску,
І кохання не зраджу марно я,
І не буду терпіти натиску.
Я не стану небесною манною.
Як і раніше я – твоя доля.
Але не буду більш тою самою,
Бо я буду лише САМЕ ТОЮ.