Дорога моя країно,
Як же хочеться дати тобі
Впевненості, що ти єдина,
Незрівняна доля землі.
Розірвали тебе на шматки
З тяжким поглядом розносять їх
І цей вибір був не легким.
Не приносить ніщо мені втіх.
Я люблю твою землю і небо,
Той світанок, що надію дає.
Не щастить тим кого не було.
Соловей, як красиво співає.
І здається мені, якщо бути байдужим
На той рай, що попереду в нас,
То не вдасться вижити друже,
Не витримає міцний каркас.
Так кохання у нас не забрати,
Ми готові ділитися всім.
Українців тоді не здолати,
Ми відкриємо серце чужим.
Дорога моя Україно,
Як же хочеться пообіцяти тобі,
Бо ти є моя єдина,
Що не здамся в тяжкій боротьбі.