Травинка

Влад Бор
Великi дерева усi обминають
Маленьку травинку не бачать ломають
Вона поспiшае и тягнеться вгору
Та мрiе ii обминатимуть скоро

По двiчи на тиждень давили ламали
Та тiло гнучке i сама пiдiймала
та от восени тiло трiснуло вмить
и слiз вже нема-тiльки серце болить

Так бачу себе ту травинку и лiс
Як батько хотiв щоб я швидче пiдрiс
Тягнули i вдома i в школi за вуха
Та я був гнучкий и нiкого не слухав

Тепер я вже знаю що вчитися слiд
Бо траву ту косять козi на обiд
А мав би я голову зрiст я вже маю
Iду по дорiжцi дуби обминаю

Хотiв би я в школi дiтей запитати
Ким вони хочуть в життi своiм стати
Травинкою в лiсi чи дубом зростати
И хто заважае iм велетнем стати