Ще сонечку раді люди,
Бо ж осінь іще не пізня,
Та болем пронизує груди
Прощальна лелеча пісня.
Ой, леле, куди ж ви, лелеки?
Я хочу тепла ще і літа,
Та з вами у край далекий
Не можу, не можу летіти.
Сумуючи теж за літом,
Питає моя дитинка:
«Лелеки приносять діток,
А хто ж приніс мене взимку?
Хоч я у лелек і вірю,
Далеко вони вже досі,
Є інші птахи і звірі,
Але ж вони діток не носять»…
Моя ти дівчинко мила,
Мабуть, не варто брехати…
Я, доню, тебе народила
Й сама принесла до хати…
«Та я не за те журюся ,-
Дівчатко моє промовляє, -
Шкода мені, люба матусю,
Що взимку лелек не буває»
Ой, леле, куди ж ви, лелеки?
Я хочу тепла ще і літа,
Та з вами у край далекий
Не можу, не можу летіти.
Земля відпочине від спеки,
У тому зими є суть.
Повернуться знову лелеки
І діток комусь принесуть.