Вогонь, як засіб вгамувати спрагу
І суїцид, щоб привернуть твою увагу
Пітьма щоб краще виразити очі
Жаль ти не знав, що я дитина ночі
Жаль ти не бачив чорну наречену
Що келих п"є з вогнем перченим
Промінь крізь сльзи освітить обличчя
Просто здалось що ти став мені ближчим
Ти все хотів знайти царівну з казки
Та у душі моїй нема такої маски
Нехай для тебе грають інші
Можливо вони менш за мене грішні
Можливо вони краще ніж я грають
Але вони не довго в житті сяють
Колись згадаєш чорну наречену
лиш ти міг знять жалобу з мене
Але не зняв, я з нею залишилась
Пила вино і знов вогнем давилась
А у ночі тихенько так молилась
Щоби мені душа твоя наснилась.