Росте біля колодязя калина,
Що посадила дорога людина.
Немає вже матусеньки на світі,
Калина ж щовесни у білім цвіті.
А восени у жовтому намисті,
Неначе сонце заблукало в листі.
Така привітна для людей і мила
Калина, що матуся посадила.
Впервые стихи были размещены в моем альбоме http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8820