Кому потрібен хворий я?
Мабудь нікому, бо сім'я
Роз'їхалась по деревням,
Залишивши мене сам-на сам.
Дивною хворою я захворів
І лікар у кут мене відвів.
Тихесенько він розпочав:
"Я клятву Ґіпократові давав..."
В кінці-кінців я зрозумів
Ніхто до мене нею не хворів.
"А як від неї лікуватись?
Чи треба нам її боятись?"
Надією зветься твоя хвороба,
Тобі потрібна більш турботи
Залежність від надії - це не жах!
Від неї втікти не просто так...
Тобі потрібно бути сильним,
Щоб стати від надії вільним.
Це непроста хвороба шкіри,
Потрібна віра в свої сили.
Тобі я дам одну пораду:
Ніколи не зови до ради
Свою надію та нікчемність...
І не чикай завжди взаємність!
Ти сильний хлопець, але так
Розстроює тебе будь який пустяк...
Все, йди до дому, і нехай
Всіх, кого любив...кохай.