Я в калюжі бачу небо голубе,
А на небі бачу зорі – твої очі.
Ні, я зовсім не кохаю тебе,
Але мрію про тебе крізь ночі.
Вітер твоїм голосом співає,
І мороз тебе малює на вікні.
Я знаю, що так не буває,
але вірю - ти скажеш мені,
що колись ми будемо разом
щасливі удвох та навіки.
І байдуже, що це буде сказом,
Ми знайдемо від цього ліки.
Повір, я не знаю, нащо
Існує моя безтурботність.
Скажена любов бо краще
За безкінечну самотність.