Ти віриш, що я спіткнуся,
Товкаєш на край обриву,
Серце мені краєш,
Кажеш, його любила.
Кажеш, що хочеш краще,
Кажеш, що добре буде,
А сама серце крадеш,
Сунеш його в тяжкі муки.
Розбиваєш насильно,
Б'єш та лагідно гладиш,
Хочеш знов бути мила,
Хочеш допомагати.
Та твою допомогу- не прийму,
Бо не вірю.
Показуєш свій смуток,
Хочеш, щоб я не журилась.
Нащо все це ти робиш?
Невже так мене зневажаєш?
Хочеш щоб я втопилась,
Твоїм щастям поранивсь?
Хочеш щоб я зомліла,
Пішла від вас, від люди?
Хочеш моєї смерті,
Щоб гратися на людях?
Грайся, але не моїм серцем.
Мені тяжче за тебе,
В мене совісті мало,
В мене немає жалю,
В мене є стільки болю,
Що вам обом вистачає