Він повернувся і пішов,
А я у слід йому дивилась,
По тілу, немов холод пройшов,
Здавалось, що життя перемінилось!
А сльози, слізоньки гіркі
Так швидко по щоці котились,
Чомусь думки мої усі
На мить заснули, розгубились!
На вустах смак полину
Тепер я стала відчувати,
Чому ж таку сумну
Мені хвилину треба зустрічати?
Мій любий десь з іншою воркує,
Немов той голуб сніжно-білий,
Голубить її, ніжно цілує,
Чому ж ти пішов милий?
Може я тобі щось не те сказала,
А може ти не любив мене,
Але ж я так пристрасно кохала,
Навіщо ж ти боляче зробив,
Чи не розумієш, що згубив
Ти мою долю, моє життя?
Ти моє серденько без ножа убив,
Тепер уже не буде вороття!!!