Маскарадiв сяйво...

Олесь Птах
         

Маскарадів сяйво хистке,
Вікна, як хрести напнуті
І дерева чорні, в блистках,
Наче в сні, імлою скуті.
Сплинуть радощі, потроху
Чари зникнуть, наче пара
З вуст замерзлих, ані кроку:
Вже зове нудьги примара,
Та стомився геть музика
Грати ноти кольорові
І розлука нишком, тиха,
Зводить нанівець розмови.