http://stihi.ru/2009/05/05/1297
ДЛЯ ТЕБЕ Я ВИЛІПИВ ПАЛАЦ
Я із крижинок виліпив палац,
Виліпив я сам - не брав підряду,
Думав, для тебе.., там будемо жити,
Ти подарунку будеш дуже рада!
Я із крижинок виліпив палац,
Не було там охорони та конвою..,
Не стояли над моєю вони душею,
Холод льоду не зробився перешкодою!
Я із крижинок виліпив палац,
Виліпив я сам - не брав підряду,
Душу із серцем обміняв на лід,
Лиш любов твою я прагнув у нагороду!
Я із крижинок виліпив палац..,
Але сонце засвітило, вбрало непогоду -
Увесь растаяв він.., без залишку,
У лабіринтах кам'яного льоду...
Я його ліпив з такою любов'ю,
Для тебе однієї він призначен був..,
Але серце твоє виявилося кам`яним,
Як у інших всіх.., а я тебе Любив!
Те каміння напоїв живої водою,
Що стікала із крижинок з льоду,
Лише трошечки вона гірчила сіллю,
Серця, де копилася сльоза від болю!
Напоїв я камінь, от журба!,
Остудив..?, а було там тепло?!,
Пам`ятай.., - камінню не напитися,
Лише душу вихлебчуть як пійло!
Увесь розтанув, краплями ссочился,
Той палац прозорий з льоду,
Я не знаю вже і сам, - чи був він.., - не був?,
І, взагалі.., - кохана та була наяву?!.....