http://stihi.ru/2009/05/04/5471
З ТЕБЕ Я ВИЛІПЛЮ...
Любите жінку такої, якої ви її зробили, або зробіть її такої, якої ви її полюбите.
Хуана де ЛА Кр
З тебе я виліплю святу,
Твоєї ж тонкою рукою,
Яка потрібна – таку і зліплю!,
Мистецтвом, серцем і душею.
Ти - небезлике є созданье,
Гламурної похоті творця,
Безглуздої примхи ти бажання,
У наскрізь хворому мозку мерця!
Ти - небезлике є созданье,
Гламурної похоті творця,
Ти просто чоловика-нахаби,
Стражданням є любовного венця!
З тебе я виліплю святу,
Ти станеш для мене кумир,
Одна сама собою заміниш,
Усіх фарб яскравих повний мир!
З тебе я зроблю ікону,
Щоб помолитися мовча міг,
Квіти, мрії й моє серце,
Звалю я в купу біля твоїх ніг.
І я, сподіваюся ти їх приймеш,
Прекрасною ніжкою в суєті,
На серце хлопця ти не ступиш,
Квіти, мрії мої…, - все до тебе!
Адже я ліпив, я так намагався,
Із усіх своїх деяких сил,
І поцілунок твій ніжно-жаркий,
Я дуже чесно заслужив!