На містку капітан!
Простим людям з вдачею елліна-капітана
вже час ставати на вахту, бо крейсер Земля
має знову долати суворий шматок океану,
і команда крейсера це відчуває здаля.
В мізках густішають мари Іншого Дому,
Вічної Гавані Щастя, Якоря Якорів.
Нестримно більшає тих, хто свідомо чи підсвідомо
зробив своїм кредо modus vivendi щурів.
Але неможлива втеча, і всім це добре відомо.
Можливо одне - втрата руху, втрата щастя життя.
Он вже на містку крейсера стовбичить лоцман, знайомий
кожній смертній людині. І звуть його Небуття.
І раптом в светрі, з люлькою навскіс вбігає
фортуни-Афіни юної вічно молодший братан.
Каже лоцману: "Геть!" І лоцман слухняно зникає.
І вже чути: "Панове! На містку капітан!"
30.01.2010.