http://www.stihi.ru/2010/01/19/7875
ВОНА ПОВЕРНУЛАСЯ...
Вона повернулася..,а я "послав" ії подалі!,
І смачно обложивши матерком..,
ІЗ другою .., гуляю я в хащі лісової,
І каву п'ю сьогодні вечірком!
Вона не сумливалася - усе вибачу й забуду!,
Угу!, Біжу вже аж скоріше я за неї!,
Послав її.., туди куди Іуду,
Послав Господь за милом на Бродвей!
Осика там була.., як зараз пам'ятаю,
Мотузка тільки в магазині не знайшлася,
І це означає.., можу спати я спокійно,
Вона жива.., і справа обійшлася!
Зрадить ще не раз вона.., не два й не тричі,
Іншого вже тільки.., - не мене і не «уви»!,
Але, уночі от тільки спиться неспокійно,
Із навколо в шиї увитої, мертвої петлі!
Тривожить ніч.., вночі погано спиться,
Стискає глотку мертва та петля,
Не прагну я на хрест Христом лягати,
Але.., і та осика мабуть що не моя!
Вона стоїть .., щебечуть у небі птаха,
І навколо немає ще запаху лиха й тіні,
І тільки та осика знаки пророкує,
І чекає когось зі спокутою провини!
А позаду дуб стоїть зовсім ще зелений,
А в ньому дупло.., де зібрані різні гріхи,
І до пори лише все тихо й спокійно..,
Поки їх ніхто не потривожив…, - сплять вони!