Кохання вiднайду...

Пономаренко Владимир
Чому моє життя так негараздо склалось?..
Кохання відцвіло, мов білий маків цвіт.
Але воно було. А що ж тепер зосталось -
В одинці провести життя до скону літ?

Як вранішня роса, що в сонячнім промінні
Яскраво виграє, неначе діамант -
Бринить моя сльоза...О, Боже, дай терпіння -
Коханню я віддам всю силу, весь талант!

Ще трохи потомлюсь, придавлений журбою...
Не знаю, де знайду, в яких його краях.
Кохання віднайду - пробач - та не з тобою-
А тій віддам, кому потрібен буду я!