я навiть не згадаю його очей,
але чомусь так нейшлося додому
мабуть я не спатиму ще кiлька ночей,
поки не знайду до нього дорогу
нехай вiн не має таких широких плечей,
але й кучерей таких в тебе також немає
i нехай я не знайду до нього ключей-
я все одно посмiшку його пам`ятаю
мабуть його руки дарма було б зiгрiвати,
але пiд голос його я б засинала,
а можливо вiн фiльм мiг зi мною зняти
шкода, що я його майже не знала
вiн якось чарiвно так посмiхався,
нiби все про всiх знав
i навiть вiдповiдаючи вiн не вагався
мабуть не чекав телеграм
вiн нiби приiхав з якоїсь пiвнiчної казки
i вiд нього смачно пахло вином
вiн мабуть погодився, з ласки,
якби попрохала приїхати знов