В тернику солов'ї щебетали,
Матіолою пахло в садах,
Тихі зорі на небі сіяли
І летів заклопотаний птах.
Вся природа весною буяла,
Оживала у всіх на очах,
Сніг пелюсток під ноги кидала
І дурманила нас по ночах.
Чайка нам про кохання кричала,
На духмяних зелених лугах,
Кров весняною повінню грала,
Ніби річка в вузьких берегах.
Вже зозуля роки рахувала
В голосисто-весняних борах
І лелека свій дріб вибивала -
Це весна крокувала в степах.