Зимно надворі...майже світало... Чомусь все сіре... І небо плакало зорями... Чорні дерева немов хрести на цвинтарі стояли навпроти вікна... Ворони немов стерв'ятники щось викльовували дзьобами в глибинах змерзлого снігу... Сонце сьогодні приховалося за дахами багатоповерхових склепів і навіть не думало звідти повертатись... Завмерло все навкруги. Навіть бурульки замісь веселої мелодії ,вистукували щось схоже на таймер часу 'в останню путь' ...
... Я сьогодні прокинулась раніше ніж звичайно... Щось бентежило моє серце щохвилини... А ти... Ти так солодко спав,немов мале кошеня закутавшись у ковдру майже повністюю,і час від часу ледь-ледь ворушив щічками і мило всміхався уві сні... Тебе ніщо не бентежило у твоїх снах. Тобі снилося яскраве сонце і щебет птахів, гомін водопаду і галас дітлахів на подвір'ї ... Але це були лишь сни які навіть на долю відсотку не перетиналися з тим що було за твоїм запітнілим вікном... Як добре що ти цього не бачиш...як хочу щоб і не побачив ...як хочу перенести хоч щось з твоїх снів у сьогоднішній ранок... Я намалюю тобі сонце... Візьму великий аркуш білого паперу і пляшку охри...я вкладу до цього сонця все тепло свого тіла та душі.я навіть не візьму в руки пензлю. Я буду вимальовувати проміні своїми долонями. Так воно буде теплішім...я в це вірю... Я розташую той аркуш навпроти твого вікна...Я долонями зітру смугу туману з вікна,щоб коли ти прокинувся то бачив лишь промені сонця... Приготую чашку запашної кави з присмаком моїх поцілунків... Підійду до тебе... Стану навколішки,ніжно обійму й прошепочу ' ДОБРОГО РАНКУ МОЄ КОШЕНЯТКО...' ти відкриєш оченята, потягнешся і всміхнешся...
Сонце прокинулось... Прокинулось сонце... Тепер їх в мене три... Білий аркуш за вікном... Те що сховалося і... Твоя сонячна посмішка...
Я намалюю тобі сонце... Я подарую тобі сонячний ранок навіть в самий холодний день... А ти врятуєш мені життя... Своєю сонячною посмішкою... Я буду малювати тобі щось кожного ранку... І ми будемо жити вічно... Я намалюю сонце...
(написанно сьогодні,без персонажу і мотивів.просто дощ за вікном...) это было первое произведение на украинском:) поэтому хочу здравой критики...