"Пані акушерко, що ж Ви так
Прийняли на світ мене бездарно ?
Все не тихне спогад той ніяк,
Що зі стін Жовтневої лікарні.
Пані акушерко, не кляну
Вас за те, що й кроку не ступаю,
Бо не раз стрічаю я весну,
І не раз веселої співаю.
Уже более чем четверть века живет в Киеве
красивый и талантливый юноша. В последнее время о нем много пишут и рассказывают,
ведь Юрий Титов, невзирая на все трудности, которые ему пришлось преодолеть,
стал поэтом, чье творчество обогащает сокровищницу украинской поэзии и песни.
Десятки лучших певцов исполняют его песни. Недавно он презентовал пятый сборник
поэзии «В святом ореоле», и это событие стало одним из ярчайших в культурной
жизни столицы..."
Газетная статья о Юрии Титове и его матери
ЯСКРАВІЙ ЗІРОЧЦІ ПО ІМЕНІ ЮРКО
Твоє світіння розтопляє криги,
Життя зіркове, наче мудра книга,
Любов без меж тобі дарує мати,
Тому й душа не може не співати!
А доля - це бескрайній, дивний світ,
Де кожен з нас виконує політ,
Безмежність просторів відкрита для душі,
І линуть із глибин й висот вірші!
Щовечора, коли усі поснуть,
Душа крилата вирушає в путь,
Мандруючи у просторах, радіє,
І мріє, мріє, мріє, мріє, мріє!
Хай на шляху більш тернії, ніж лаври,
Не припиняй ніколи свої мандри,
Вражай людей, виконуй свою роль,
Ти - переможець, унікум, король!
Злітаючи душею до вершин,
Серед безмежних просторів, в тиші,
У Всесвіт випромінюй світ душі,
Пиши, Юрко, твори свої вірші!