I хочеться крикнути...

Надежда Кошель
І хочеться крикнути:
"Вдарили вдруге
По жилах,
По нервах,
По краплях душі..."
І мить просльозилась:
"У колі напруги
Озлобу не вибери в товариші".

Розкраються дні,
Щоб сорочку пошити,
Відлічить годинник
У просторі час:
"Ти що вибираєш -
Посіяти жито,
Чи пити і пити
Уяви прикрас?"