Бандуристе!
Ой заграй же бандуристе
для нас таку пісенку, що
бунтує карі очі та вертить,
як пух, оту малу дівченку!
Вона не має крил, а літає
похоже на голубочку сизу.
Перекручується красиво --
і так скоро із гори до низу.
Та ж танцює гопака чи танго,
на траві зеленій чи на льоду.
-- Її серденько вибухає сонця
промінь та усі мрії в народу!..
Бандуристе!.. Не замовкни...
Розтягни струни бандури. Ні!?
То заграй на балалайці! Нехай,
пісня наша, обійме усі потоки!
Та притоки, всіх потоків, є одні
-- дівчиноньки серце любе. Ні?
Тож не знаю других. Є ж вони?
Покажіть! А до того, є чарівні?..
Тай не грай же, бандуристе, ти
пісеньку будь яку. Нехай буде
весела, та милозвучна -- начеб
весна прийшла, замінити зиму.
Ой заграй же, бандуристе,
пісеньку що вертить, як пух,
оту малу дівченку та й покрутить
її красиво -- із гори до низу...
А вона ж танцює гопака чи танго.
--- І на траві зеленій... і на льоду!
Нехай вітер віє, нехай сонце гріє,
її серденько знає радість одну!..