http://vokruglubvi.ru/fullread/268.html
Наклеп, вороги...
Говорять, - що іншого полюбила,
І обмовляють підло на тебе вони,
Боже мій!, пів-тонни переворушили,
Життя нашого "брудної білизни"!
Говорять, - що іншого полюбила,
І до нього пішла ти назавжди,
Тільки я тим слухам ціну знаю,
І ціну підлості вашої.., - "друзі" мої!
Та плювати вони хотіли в наші душі,
Вони б прагли нас в попіл розтерти
Тому, що їх заздрість і лють душила, -
Любов нашу важко було їм терпіти!
Та плювати вони хотіли в наші душі,
Вони б прагли нас в попіл розтерти
Приготували для нас сокиру й плаху,
Дибу приготували й кнута щоб вбити!
Але, потім подумали й вмить "охололи",
І вирішили, - це залегка смерть для нас,
Щоб у миру не стали ми святими,
Жертвами – та й кумирами для мас!
Але, потім подумали та й вирішили,
Дуже легка буде смерть щоб за раз,
"Замутили" вбивати нас поступово й душевно..,
Тобто , мов треба розлучити із тобою нас!
І пішло, поїхало, поплило..!,
От ведь …ляди - папараци, «мати ети»!,
Щоб тебе, звичайно ж, зламати,
За двоїх борюся я.., - вибач ти мені!
Наклеп.., - не призвеш його до відповіді,
Дуже сильні в нас із тобою вороги,
Спритністю вужа лізуть у серце і душу,
Їх ти, Господи, кохання силою зміцни!
Але, сподіваюся, таки ми прорвемося,
Чрез вогонь палаючий в тому Аду,
І захочеш мене слухати.., й мусиш!,
Коли до тебе з Пекла я прийду!