Глаза

ОКА

"НІ НА СОНЦЕ НІ НА СМЕРТЬ НЕ МОЖНА ДИВИТИСЯ В  УПОР!" (ФрансуаФрансуа Ларошфуко)

З поволокою ока в Смерті,
І інші зовсім, - у тебе, Кохана моя!,
Як у долині безодні озера  сині,
Як бездонні блискучи небеса!

З поволокою ока в Смерті,
І інші зовсім, - у тебе, чудова моя!,
Заглянути доводилося  в очі ..,
Обидві пари.., - мабуть  Доля така!

Буду жити я всього лише мить,
Як Всевишній мені понад  заказав..,
Я праг би, - вічність жити із тобою,
Але, у смерті до мене забагато "справ"!

Буду жити я всього лише мить,
Не історією народів і часів,
І вдихати тебе повними грудьми,
Тому, що безумно закоханий, я зрозумів!

Не прагну я "тягтися у Вічність",
Ця вічність, - я її не розумію!..,
Лише коротка мить і потяг до тебе..,
Я від очей твоїх!., - "без розуму" й скаженію!