http://stihi.ru/2009/05/01/4479
ПРО Любов у недосконалому світі
"Люди - це неправильне визначення особистостей, які й особистостями- те, не є!"
/З моєї розмови з однієї недурною дівчиною/
Недосконалою є людина,
Недосконалий Всевишній - Творець,
Не багатьох "Особистістю"можливо нарікати,
А ти, в "своєму колі", друже..,- теж капец?!
Подруга обов`язково гадостно зрадить,
А кращій "друг" засадить в спину ніж,
Підставить.., навіть даже не помітивши,
Зустрічався кожен з тим з нас, - й облиш!
Коли один іншого любить,
А той шукає лише інтерес,
Скажіть мені…,- може бути можливий,
"Такої любові" великий прогрес?!
Скажу я зовсім не заради фальші,
Нехай хоч тричі буду в цьому біт, -
Прагну Любові я.., от тільки Справжньої!,
Що всі перешкоди переможе та встоить!
І свято вірю я в можливість,
Такого ходу буття, - задля нас двох,
Коли, ти - усе!, і я, звичайно, -
На що завгодно здатний для обох!
І нехай на небі будуть хмари,
Нехай у розлуці зараз ми.., і далекі,
Я на відстані відчуваю плече подруги,
Віру її, вірність і подих Любові!
Я буду жити цім коханням,
Вона ж відчує все і зрозуміє..,
І навіть диявол отут не спроможній,
Закономірний любові хід змінити не зуміє!
Нехай, впражняються в злословьях,
Заздрісники до любові двох,
Я вірю, - почуття все ж є сильніше,
Усіх чорних справ підступних їх!