Майский сад
в предутреннем затишье
До сих пор
мне снится
наяву.
Дождь из лепестков
цветущей вишни
Падал на примятую
траву.
Млечный путь
в рассвете
блёк
и таял,
Золото просыпав
в облака...
Вы клялись мне вечностью,
не зная,
Как бывает
вечность
коротка.