http://stihi.ru/2008/09/08/1342
А ми розсталися тоді з тобою в Європі...
Я думаю, пішов тоді дарма,
І буду довго я за те себе корити.., -
Не зміг до твого серця я достукатися,
Иль ключик підібрати, - й відчиніти!
Але, пізно вже нині вертатися нам до колишнього..,
Міняти долю на примару тьмяних ліхтарів, -
І що з тобою, улюблена ми розсталися.., -
Воно, як видне, провидінню – так Боже створив!
Але, примара бродить всеж-таки десь по Європі.., -
Не примара Опери , - а примара моєї Любові,
І роз'ятрює, рихлить залишки в серце почуття,
І спонукує писати мене ці от вірші!
У Парижу ти абсентом тугу глушиш,
А я свою, - у Берліні, - тільки російським "перваком".., -
Адже мі розуміємо, що Любов вже втратили,
І, сенс життя.., - хіба в чомусь іншому він?!
І ти кохала мене до нестями, - це точно я знаю,
І будеш ще довго по любові до мене вболівати, -
У суботній вечір "надираючись" віскі в пабах,
По венах - лезом.., - щоб в "Венах" тих і вмерти!
Але, може ще й зустрінемося саме в тієї Європі, -
На березі Ла-Маншу ль, Ельби ль вод.., -
І кожний буде говорити цілком пристойно..,
А про себе.., уболівати, - який же я був ідіот!