Дощ двi доби...

Вера Свистун
Дощ дві доби, дощ дві доби, дощ дві доби,
Злились в коханні в сірім небі голуби
І застогнали болем стомлені серця…
Дощ дві доби, дощ дві доби – нема кінця.
Я відкриваю вікна і стою
Хай дощ сховає і сльозу мою,
Хай він проллється щедро там і тут,
Хай змиє дощ із долі гіркоту.
Дощ дві доби, дощ дві доби, дощ дві доби,
Злились в коханні в сірім небі голуби
І застогнали болем стомлені серця…
Дощ дві доби, дощ дві доби – нема кінця.
Вже не чекаю сонця і тебе …
Хіба ще буде небо голубе?
Дощ дві доби, дощ дві доби на мене ллє
І охололо серденько моє.
Дощ дві доби, дощ дві доби, дощ дві доби,
Злились в коханні в сірім небі голуби
І застогнали болем стомлені серця…
Дощ дві доби, дощ дві доби – нема кінця.