Вже осені подих на крилах приносить,
Не стомлений й досі старий трудівник .
Дитячим літам у вітрила голосить,
Бурхливому морю кидаючи клик!...
А завтра полину ключем журавлиним
У ще незнайоме доросле життя…
Та все ж не забуду в минуле стежину -
Безхмарні хвилини, коли я дитям
Всміхаючись долі, у полі широкім
Малими руками збирав колоски,
І мріяв у небо злетіти, мов сокіл,
І вільним зостатися в нім навіки…