Моїм однокурсникам,
до 30-ти річчя випуску,
присвячую.
А сонечко радісно сяє,
Та пам'ять хвилює серця,
Оркестр усе грає та грає...
І мріям немає кінця.
Ось в'ється чарівна стежина,
Тут юності ніжної слід,
Росте біля хвіртки калина,
Мов спомин далеких тих літ.
Ось знов зустрічаєм світанок,
Багаття відсвічує дим,
Музики дарують нам танок,
На щастя. А ми поруч з ним...
То перша життєва путівка,
А ось рушники, коровай...
І радна, ласкава домівка,
Чудовий, замріяний край.
Автор Геннадій Сівак.
18 квітня 2001 року.