Час.
Наш час вперед мерщій крокує,
Тож не стоїть на місці він...
Вночі сумує, вдень міркує,
Та чує першим неба дзвін.
Як лікар нас усіх лікує,
Зникає наче дим...
Усе рахує, та міркує,
Йдемо ми в ногу з ним...
А на життєвому відрізку
Вагон пливе. Наш час - транзит...
Ось бачу здалеку берізку,
Та відчуваю колорит
Горбів чарівних Галілеї,
Нам світло стелиться з вікон.
То повертаються євреї -
Хоч проти цього Вавилон...
Ми вдячні хмарам і зіркам,
Нас пам'ять й разу не гнівила...
Та час не суперечив нам,
Самсона скривдила Даліла...
А час вперед мерщій крокує,
Серця турбує майбуття,
І кожен добре тут відчує
Крізь біль віків ціну життя...
Автор Геннадій Сівак.
24 травня 1998 року.