***

Анна Корниенко
Знов весна прийшла до нас
     в трав'янистих росах!
Заквітчала землю скрізь,
     мов дівчина коси.
Розлягається луна
     обрієм далеко...
Повернулись в рідний край
     з вирію лелеки.
Мерехтять вгорі зірки
     коштовним намистом.
Бродять тіні по землі,
     встеленій любистком.
Теплий, ніжний вітерець,
     наче лебідь, лине...
Засвітилася земля
     смарагдом й бурштином.
...На світанку я іду
     по леваді боса,
щоб скупатись, як дитя,
     в тих цілющих росах.
То дарма, що сивина
     вибілила скроні!-
Щастя зерном пророста
     на моїй долоні.


березень,2010