Знов весна прийшла до нас
в трав'янистих росах!
Заквітчала землю скрізь,
мов дівчина коси.
Розлягається луна
обрієм далеко...
Повернулись в рідний край
з вирію лелеки.
Мерехтять вгорі зірки
коштовним намистом.
Бродять тіні по землі,
встеленій любистком.
Теплий, ніжний вітерець,
наче лебідь, лине...
Засвітилася земля
смарагдом й бурштином.
...На світанку я іду
по леваді боса,
щоб скупатись, як дитя,
в тих цілющих росах.
То дарма, що сивина
вибілила скроні!-
Щастя зерном пророста
на моїй долоні.
березень,2010