Темні очі, які ж вони незбагненні, дивовижні
Ці найсвітліші в світі темні очі...
Рука не може зупинитись, вимагає: пиши!
Я бачу їх скрізь - милі, темні очі...
Я не знаю, що писати далі, не знаю чи слід, чи хочу,
Але не можу не робити цього...
Мій світ обертається навколо них,
Всі шляхи ведуть в їх чаруючу глибину,
В їх безкрайній простір... додому.
Неможливо надивитись.
Дихати, занурившись в новий, рідний світ,
Відчувати всім тілом, всім єством радість, свій рай.
Неймовірно, не уявляв, що таке щастя знайде мене -
І я відгукнусь на його поклик, зможу відчути, сприйняти.
Ці найближчі, найдорожчі, найбажаніші темні очі.
Я зупиняюсь в їх світлі, в їх вогненній пристрасті, в їх теплі.
Як же вони надихають мене, ці надзвичайні темні очі!
Може це просто сон, нездійсненна мрія, підсвідоме бажання?
Нехай, хіба це має значення?
Я живу - живу в цю мить, окрилений поглядом
Найсвітліших у світі темних очей...
16.03.10