http://stihi.ru/2009/04/26/3220
Мені хочеться...
Мені хочеться, щоб ти була зі мною,
Улітку, навесні., в осени й лютої зимої
Нехай навіть у горі, болі, печалі й лиху,
Але, найкраще в щасті, що супроводжує із тобою!
Мені хочеться, на жаль, зовсім небагато, -
Не кадилака, і не Виндзоров палаці,
Мені хочеться, мене щоб розуміла..,
І що Кохаю тебе, едину, нарешті усвідомила!
Мені хочеться зустрічатися з тобою поглядом,
Озороватых і променистих твоїх очей,
Читати в них не біль життєвих розчарувань,
А лише Любові проникливої розповідь твоєї!
Мені хочеться зустрічатися з тобою поглядом,
Озороватых і променистих твоїх очей,
І щоб усе завжди "як треба" розуміла..,
Вийде в тебе?!, запитую зараз я у неї…!
Мені хочеться хворіти на любовну хворобу,
У якій не допоможуть доктора,
Одна на всьому світі…,- яка мені допоможе,
І я единого прагну, щоб це ТИ була!
Мені хочеться зустрічатися поглядом з тобою,
Бачити ранком іскристі, закохані очі твої..,
Скоріше сонця світло забути я зможу,
У темряві теж живуть… а от без них..,- ніколи!
Мені хочеться ділитися із тобою болем,
Із серця самих із глибинних ран,
І вірити, знати й у тому я бути впевнений, -
Що Любиш ти, і це не є обман!
Мені хочеться зустрічатися з тобою поглядом,
Озороватых, іскрометних зухвалих очей,
І поцілунки ніжни твої ловити губами,
Осколками страз гіркуватість сліз у неї!
Мені хочеться, на жаль, зовсім небагато, -
Цілувати все життя до грудей пригорнувши!
І щоб не в напругу, а з легким серцем,
Якім би сповна, - тобі тільки належати!
Мені хочеться, на жаль, зовсім небагато, -
Цілувати все життя до грудей пригорнувши!
Земний, і в житті я звик до перемог!,
Але, за тебе, на жаль, я не в змозі вирішувати!
Вирішуй, невже я зовсім тобі неприємний?,
Що прагнеш уникати ти моєї Любові..,
Убив би я її, коли б раптом став Богом,
Але, не є я - Він.., за це вибач мені!