Борис Пастернак.
(оригинал)
* * *
Никого не будет в доме,
Кроме сумерек. Один
Зимний день в сквозном проеме
Незадернутых гардин.
Только белых мокрых комьев
Быстрый промельк моховой,
Только крыши, снег, и, кроме
Крыш и снега, никого.
И опять зачертит иней,
И опять завертит мной
Прошлогоднее унынье
И дела зимы иной.
И опять кольнут доныне
Неотпущенной виной,
И окно по крестовине
Сдавит голод дровяной.
Но нежданно по портьере
Пробежит сомненья дрожь,-
Тишину шагами меря
Ты, как будущность, войдешь.
Ты появишься из двери
В чем-то белом, без причуд,
В чем-то, впрямь из тех материй,
Из которых хлопья шьют.
(перевод на украинский)
* * *
Жодного не буде в домі,
Попри сутінків. Один
Сніжний день в крізнім прогоні
Незачинених гардин.
Тільки білих мокрих кришок
Бистре сяйво заспішить,
Тільки сніг, дахи, і, більше
Дахів й снігу, ні душі.
І одраз закреслить іній,
І згадаються мені
Тогорічний сум вразливий
Й справи іншої зими.
І одраз кольнуть донині
В невідпущеній вині,
І вікно по хрестовині
Здавить голод дров’яний.
Та неждано по портьєрі
Пробіжить вагання дрож, -
Тишу кроками відміряв
Ти прийдешністю майнеш.
Ти появишся крізь двері
В чомусь білім, без нудьги,
В чомусь, справді з тих матерій,
З котрих шиються сніги.