(Самотня ніч)
Холодний подих вітру у лице –
І аж на очі навернулись сльози.
У грудях ніби серце не пече,
Та щось мене усе-таки тривожить.
Надворі холодно – ще злигідна зима
Ніяк не може вітри позбирати.
Як добре, що сьогодні не сама
Я буду цілу нічку ночувати!
Всміхнусь тихенько на свої думки –
Радію. Але серцю знову сумно:
Як добре, що сьогодні поруч ти! –
Та завтра буде жадібне відлуння.
Лиш в телефоні пошепки «люблю!»
«Добраніч, мила, я тебе цілую!»
Й тобі бажаю лагідного сну
Й повітряний цілунок я дарую.
На відстані думок з тобою я,
Та лиш одна із них нас так зближає:
«Ти став тепер усім моїм життям
І я тебе безумно так кохаю!»
25.02.2009