Ти не ріс, як дитина твоя
у квартирі разом з тарганами.
Була батькова хата. Мала та своя.
Були роси оббиті ногами.
Ти не їв, як дитина твоя,
в холодильник впираючи спину.
Пригадай, як збиралась велика сім'я.
А хрещені? Пісні без упину!
Ти й не спав, як дитина твоя,
невідомо про що загадавши.
Уві сні все звитяжив в шаленних боях,
ворогів-бур'янів подолавши.
Були друзі: теля, порося й цуценя,
Було поле і скирта соломи.
Ти запив... Що ж дитина твоя?
Кидай це! Повертайся додому.